Епітафії на пам'ятник 

1. Любимо, пам'ятаємо, сумуємо.

2. Вічна пам'ять про тебе в серцях рідних.

3. Мамо рідна,(бабусю) дорогенька,
Ти так стомилась, спочивай.
А коли станеш перед Богом,
Проси за нас, не забувай.

4. До твоєї могили, стежка ніколи не заросте,
Рідний твій образ, завжди нас сюди приведе…

5. Слова й сльози неспроможні передати
всю глибину нашого горя.

6. Твій вічний сон –
Наш вічний сум.

7. Рідний наш!
Ти наче промінь сонця згас,
Де ж нам журбу свою і горе діти?
Вклоняються тобі невтішні жінка й діти.

8. Любов до тебе рідний наш
Помре лиш з нами.
І наш сум і нашу біль
Не виразити словами.

9. І вийдуть ті, хто творив добро,
У воскресіння життя.
забути не можна,
повернути неможливо.

10. Ваш вічний сон – наш вічний сум.

11. Біль серце стискає, гірко плаче душа.
більшого горя немає, як втрата, рідненька,
твого життя.

12. Пом’яни мене, Господи, коли прийдеш
у царствії твоїм.

13. Пішов з життя ти дуже рано,
ніхто не зміг тебе спасти
глибока в серці нашім рана
доки ми живі – з нами ти.

14. Життя прожито. але як достойно…
ти, як завжди, крокуючи вперед,
пішов у вічність гордою ходою,
пізнавши істини прихований секрет.

15. Ми прийдемо сюди,
Покладемо тут квіти,
Дуже важко, рідненька,
Нам без тебе прoжити.

16. Такого рідного, святого,
Такого доброго, як ти,
Такого щирого, простого
Вже нам ні коли не знайти

17. Рідний наш , і вдень і вночі
Болить душа і плачуть очі
Сльози течуть не висихають,
А думи душу розривають

18. Життя , тобі наш любий сину й брате
Подарувало дуже мало літ,
А замість щастя ,радості надії,
Дало в дарунок цей граніт

19. Ти завжди в пам'яті нашій.

20. Смерть є всьому заспокоєння.

21. Вогонь життя неждано згас
Печаль і смуток серце ранять
Низький уклін тобі від нас
І вічна пам’ять…

22. Отче, у руки твої

передаю дух мій.

23. Словами не висловити,
слізьми не виплакати
Наше горе.

24. Ти завжди в наших серцях.

25. Ти пішов з життя, а із серця - ні.

26. Світлий, чистий образ твій завжди з нами.

27. Тепло душі твоєї залишилось разом з нами.

28. Коли йде близька людина,
В душі залишається порожнеча,
Яку нічим не залікувати.

29. Все було в ньому - душа, талант, краса,
Іскрилось все для нас, як світла мрія.

30. Товаришами все забудеться
І сум і горе – все пройде,
А серце матері розбите
Ніде спокою не знайде.

31. Болить душа сльози ллються
І горю нашому нема кінця
В життя Вас більше не вернуть
Бо сил таких, на жаль, нема.

32. Вода твої очі закрила
Зберегти тебе ми не змогли
Спи сном спокійним, наш сину милий
Ти нас за все, за все прости.

33. Світлий образ твій у пам'яті нашій.

34. Ти рано пішов від нас, наш улюблений,
Забрав наше щастя й радість.

35. Схиляють голови сумні.
Всі ваші діти, чоловік, онуки
Прийміть уклін наш до землі
І тугу вічної розлуки.

36. Спи спокійно наша люба,
Взята волею судьби
Хай наш сум, безмірна туга
Не тривожать твої сни.

37. В той день, коли весна буяла,
А серце так хотіло жити,
Тебе, наш дорогенький, не стало
І ми не в силах щось змінить.

38. Яким же жартом є наше земне життя!
Так думав я. Тепер же - я це знаю.

39. Вічно буде за тебе сльоза матері,
Смуток батька, самотність брата,
Скорбота бабусі й дідуся.

40. Великої скорботи не виміряти,
Слізьми горю не зарадити.

41. Вічна пам'ять про тебе в серцях рідних.

42. Було так добре і радісно нам жити
Коли б Ви мамо разом з нами
Ніхто в житті не зможе замінити
Хорошої та люблячої мами.

43. Була для нас неначе пташка
Мов щебетливий соловей
Без тебе нам і сумно й важко
А серце плаче ніч і день.

44. Чекаєм, синку, ми тебе щодня
Що прийдеш ти до рідного порогу
Та не приходиш, бо сира земля
Закрила назавжди тобі дорогу.

45. Любимо тебе, пишаємся тобою,
І в пам'яті нашій завжди ти живий.

46. Як на трояндах краплі роси,
На щоках моїх краплі сльози.
Спи спокійно, милий син,
Всі тебе ми любимо,
Пам'ятаємо і тужимо.

47. Слова і сльози неспроможні передати
Всю глибину нашого горя.

48. Ти завжди в пам'яті нашій.

49. Кохана людина не вмирає,
Вона з нами просто жити перестає.

50. Як рано ти пішов, рідний,
Залишивши нам сум і біль.

51. Ти нас покинув дуже рано
В житті немає вороття
І кров з невидимої рани
Буде текти усе життя.

52. Ти був для нас неначе пташка,
Мов щебетливий соловей,
Без тебе нам і сумной тяжко
І серце плаче ніч і день.

53. Отче наш, що еси на небесах!
Нехай святиться ім’я твоє,
нехай прийде царство твоє,
нехай буде воля твоя,
як на небі, так і на землі
Хліб наш насущний дай нам днесь:
І прости нам борги наші,
як і ми прощаємо боржникам нашім
Не введи нас у спокусу,
але ізбав нас від лукавого
бо твоє єсть царство і сила,
і слава Отця і Сина, і Святого Духа
нині і повсякчас, і навіки-віків
Амінь

54. Ти пам'ять щастя,
Яке зникло геть.

55. Земний шлях короткий,
Пам'ять вічна.

56. Тому, хто дорогим був при житті,
Від тих, хто любить і тужить.
Немає таких слів, щоб виразити
Весь біль і скорботу душі нашої.

57. Тепло душі твоєї
залишилось разом з нами.
І серцю боляче,
I горю немає кінця.

58. Свята Марія, мати Божа,
молись за нас, грішних,
нині і в годину смерті нашої
Амінь

59. Тихо гілки не шуміть
дитя моє не будіть
хто відповість нам для чого
землю покинула ти
молімо господа бога
душу твою берегти.

60. Тому, хто дорогий був при житті,
Від тих, хто любить і тужить.

61. Немає більше горя, ніж гіркота від втрати.

62. Тебе живою уявити легко так,
Що в смерть твою повірить неможливо.

63. Ви, листочки, не шуміть, нашу маму не будіть.

64. Пішовши з життя, все ще живеш
Ти, в наших помислах і мріях.

65. Коли йде близька людина,
В душі залишається порожнеча,
Яку нічим не залікувати.

66. Не виразити словами всієї скорботи й суму,
У серцях і пам'яті завжди ти з нами.

67. Спи, донечко, улюблена, спокійно,
Ти свій короткий шлях пройшла чесно й радісно.

68. Спасибі за разом прожиті роки...

69. В скорботі голови схиляємо,
сумуємо, любим, пам`ятаємо
від дітей та онуків.

70. Душа моя плаче, душа моя рветься,
та сльози не ринуть потоком буйним.
мені до очей не доходять сльози,
бо сушить їх туга, вогнем запальним.

71. Не плач, мамо, не журися,
бо вже твій син оженився.
знайшов собі панночку
в тихім полі земляночку.

72. Хай ангел Господній
хранить твою душу,
хай царство небесне
Господь тобі дасть.

73. Пішов від нас ти дуже рано
Ніхто не зміг тебе спасти
Яка глибока в серці рана
Поки живі ми _ з нами ти.

74. Не стримати сліз нам ніколи,
Бо важко повірити в те,
Що ти не прийдеш вже додому.
Твій дім тепер – небо святе…

75. Доки батько живий
Доки мати жива Не встигаєш казати Найтепліші слова…

76. Біль серце стискає
Гірко плаче душа Важчого горя немає Як втрата твого життя.

77. Так скоро пішла ти від нас
Залишивши сльози навіки Люба мамо; дружина моя — Не забудемо тебе ми повіки.

78. У тужні ми кожну хвилину
Твоє згадуємо світле ім’я, Спи спокійно наша люба дитино Нехай легкою тобі буде земля.

79. Чим виміряти горе
Що так раптово спіткало мене Як заставити серце повірити Що на світі вже немає тебе.

80. Пішла ти донечко від нас
В самому розквіті життя, І в нашій пам’яті навіки Тобі не буде забуття.

81. Де взяти стільки слів
Щоб висловити тугу Де взяти стільки сліз Щоб виплакати горе.

82. Я зник, утік. Бувайте здорові — надіє і доле! Нічого мені з вами робити, грайте іншими.

83. «Голим прийшов на землю, голим пішов під землю».

84. «Много сіяв я знатністю, властію і доблестю, а як помер, так з убогим старцем зрівнявся і за широкі свої лани сім ступнів землі узяв. Не дивуйся тому, читачу, бо й тобі те ж буде, нерівні на світ приходимо, а рівними помираємо»

85. «Жниво велике, а женців мало. Так благайте Господа, щоб вислав робітників на жниво своє».

86. «Блаженні чисті серцем, яко тії Бога уздрять».

87. «Боже! Милостив будь душі раба Твоєго».

88. «Не буде ні хвороб, ні печалі, ні зітхання, але життя безконечне»

89. «Світ ловив мене, але не спіймав».

90. «Смерть — найкращий лікар всіх хвороб».

91. «Мене вже серце не болить».

92. «Гірким сміхом своїм засміюсь».

93. «Жив. Любив. Страждав».

94. «Слова його лились, текли і в серце падали глибоко і ніби тим вог­нем пекли Холодні душі».

95. «Ми просто йшли, у нас нема зерна неправди за собою… »

96. «Серцям розбитим — морок і тиша».

97. «Не щебече соловейко… ».

98. «Не з ненавистю судіть, а з любов’ю, якщо хочете пізнати істину».

99. «Ой, чом, чом, земле моя. Ти люба так мені… ».

100. «Я є воскресіння і життя. Хто вірить у мене, хоч би і вмер, житиме».

101. «І горів, і палав, і страждав він для неї одної».

102. «Боже, дай, щоб з тої крові, що землю зросила, ще зійшла нам добра воля і слава, і сила».

103. «Все, що було найдорожче для нас, поховано в цій могилі».

104. «Я смертю вирізьбив: Ти стань і прочитай Одне святе є в світі — кров людей хоробрих. Одні живуть могили — Вірних Батьківщині».

105. «Я приєднався до більшості… ».

106. «Ваш вічний спокій — наш вічний смуток».

107. «Зупинися, перехожий. Не топчи мій прах, Бачиш ти, що я вже вдома, А ти ще в гостях».

108. «У могилі під хрестом Спить матуся вічним сном. Тихо, гілко, не шуми. Нашу маму не буди».

109. «Знайшов я свою гавань — Ісуса. Плоть, світ — прощайте! Досить ви мене мучили. Тепер у мене надійний спокій».

110. «З глибини волаю до Тебе, Господи: визволи мене… ».

111. «Праведний Ти, Господи, справедливі суди Твої… ».

112. «Благословляю Господа всякчас».

113. «І буде дух його із віку в вік сіяти, Серця цілющою водою покропляти, І рани гоїти і сльози обтирати… ».

114. «Хай буде воля Твоя, Боже!»

115. Життя — єдина мить; —
Для смерті — вічність ціла…

116. Прости за те, що не зуміли
Тебе від смерті зберегти За те, що всі осиротіли За все, за все ти нас порости.

117. А життя все летить, забирає літа;
Ти у серці лишивсь, мов зоря золота.

118. Вічна пам’ять і важкий біль втрати
назавжди залишаться в наших серцях.

119. Була для нас ти наче пташка
Мов щебетливий соловей Без тебе сумно нам і важко І серце плаче кожен день.

120. Хай сонце з високого неба
Зігріє могилу твою А вітер тихенько шепоче Про долю нещасну твою.

121. Любий татку наш,
Не довго жив ти з нами Любов, печаль і біль в душі Лишив ти нам і мамі.

122. Немає горя більшого на світі
Коли від нас навік відходять діти.

123. Чому передчасно закрилися очі
Чому біль і туга замовкли в устах І в росяні ранки, і в зоряні ночі Ми спогад про вас сховаєм в серцях.

124. Скорботу серця сльозами не пролити,
Сирій могилі горя не зрозуміти.

125. Не висохнуть сльози жалю, вітри не розвіють печалі.

126. В серці ти завжди живеш, бо для нас ти найдорожчий в світі.

127. Неждано і рано пішла ти з життя, залишила біль ти у наших серцях.

128. Такої милої, святої, такої доброї, як ти, такої щедрої, простої нам вже ніколи не знайти.

129. В той день навкруг життя буяло,
А серце так хотіло жити,
Тебе в нас, дорогесенька не стало
І ми не в силах щось зробити…

130. Не стерти нам біль гіркими сльозами.
Пішов ти від нас, але вічно ти з нами.

131. Як рано погасло життя,
Як скоро закрилися очі.
З тобою всі наші чуття.
Сумуємо щодня і щоночі.

132. Ще жити багато
На думці було, І може прожив би, Та сонце зайшло…

133. Вогонь життя неждано згас
Печаль і смуток серце ранять Низький уклін тобі від нас І вічна пам’ять…

134. Відлітають лелеки у вирій
І журливо так кличуть мене, Але дім мій — темна могила Не пускає до доньки (сина, родини) і друзів мене.
Пам`ятаємо, любимо повік.

135. Ти пішов з життя занадто рано,
Невимовний залишивши біль.
Спи, спокійно, наша біль і рана,
Пам`ять про тебе живе завжди.

136. Не вимовить горя, не виплакать сліз.
Ти радість навічно із дому уніс.

137. Назавжди ти пішов з життя
Туди, звідкіль немає вороття.
Тужливі дзвони линуть звідусіль.
Стискає серце невимовний біль.

138. Ми прийдемо сюди,
Покладемо тут квіти,
Дуже важко, рідненька,
Нам без тебе прoжити.